Ознаки державної зради - Іван Баканов намагається вивести з під санкцій російські компанії

Перереглядів: 7 898

Минулого тижня голова СБУ Іван Баканов подав у РНБО список з 32 суб’єктів (24- юрособи та 8 фізосіб), які передбачається виключити з санкційних списків України проти РФ. Список не містить будь-яких обґрунтувань або причин виключення цих суб’єктів з санкційних списків.

Як відомо, в санкційні списки входять юридичні та фізичні особи, які становлять загрозу національній безпеці і територіальній цілісності України, а також надають підтримку терористам. Цілком природно, що в силу того, що війна РФ проти України триває і Крим ніхто повертати не збирається — санкційні списки повинні розширюватися, а не скорочуватися. Проте, Іван Баканов, або не стежить за зведеннями про загиблих і поранених на фронті або ж з невідомих нам причин, свідомо допомагає РФ в її агресії проти України. Що наводить на думки про статтю 111 КК України — «Державна зрада».

Які ж юридичні особи Баканов хоче вивести з санкційних списків? Перш за все це — 9 підприємств російської групи «Парус». Представники «Вітрила» в Україні стверджують, що це українська компанія, проте, це не зовсім так. Як пише Вікіпедія: «У 1990 році була заснована« Корпорація Парус », засновники її здебільшого служили в обчислювальному центрі головного штабу військово-морського флоту. У 1992 році створена програма «Парус-Бухгалтерія», в 1994 році — програмний комплекс «Парус-Бюджет».

Програмний продукт «Парус» використовується в федеральних і регіональних органах влади, органах місцевого самоврядування, бюджетних установах, комерційних організаціях. » Навіщо Україні дозволяти працювати на своїй території «грушн» контору і надавати доступ її програмному продукту до систем управління не тільки приватного сектора, але і держави? Інші юридичні особи, яких Баканов хоче виключити зі списку — також відносяться до представників IT-технологій, імещіх тісні зв’язки з РФ.

Серед фізичних осіб є російські айтішники начебто Сергія Токарєва, є російські бізнесмени з інших сфер, як наприклад, громадянин РФ Карен Григорян, власник підприємства «Корона 2000». «Корона-2000» і пов’язані підприємства реалізовують кремнийорганические емалі, лаки, епоксидні смоли, у т.ч. для потреб атомної енергетики. Дивно було б допускати до стратегічних галузей української промисловості російські підприємства. Особливо під час війни. Але Іван Баканов вважає інакше.

Також в списку купа оффшорок з Панами, Белізу та інших цікавих країн. Чи не досліджували поки, офшорки належать до сфери російських інтересів в Україні або це особистий «шкурняк» Баканова. Але є в списку Баканова і відверті шахраї. Наприклад, пропонується зняти санкції з якогось Федоричева Олексія Михайловича. Цікавий кадр.

Олексій Михайлович Федоричев (3 серпня 1955, Красногорськ, СРСР) — російський підприємець, сировинний трейдер (зерно, сірка, мінеральні добрива), власник двох морських терміналів в Південному (оператор — Трансінвестсервіс), колишній власник футбольних клубів «Динамо» (Москва) і «Ростов» [1].

Проживає в Монако, володар паспортів Угорщини [2] і Уругваю. У 2006 році журналом Forbes включався в список найбагатших бізнесменів Росії на 100-му місці зі статком $ 450 млн [3].

Серед активів, підконтрольних Федоричеву, станом на середину 2000-х років, крім терміналів в Південному, вказувалися Усть-Донецький річковий порт, «Астраханьгазпром», Придніпровський завод міндобрив, перевалочні термінали в Керченській протоці, флот із понад 50 морських і річкових суден з вантажообігом близько 4,5 млн тонн сірки, 2,3 млн тонн добрив і 1,7 млн тонн зерна за 2004 рік [4].
біографія

На початку 1970-х років грав в хокей з м’ячем за команду «Зоркий». У 1973 році, будучи службовцям спортивної роти дивізії імені Дзержинського, отримав запрошення в дублюючий склад московського футбольного клубу «Динамо», потім грав за криворізький футбольний клуб «Кривбас».

У 1987 році виїхав з СРСР. Займався торгівлею залізничними шпалами, пізніше зайнявся торгівлею міндобривами, обслуговував зовнішньоекономічні операції «Уралкалія» [4]. У грудні 1994 в Монако зареєстрував компанію Fedcom, що спеціалізувалася на експорті сірки і добрив з країн колишнього СРСР. В середині 1990-х підприємцю вдалося реалізувати на міжнародних ринках сірку з затоварених «Астраханьгазпрома». Fedcom з другої половини 1990-х років спонсорувала футбольні клуби півдня Франції. Активна спонсорська діяльність і зв’язку зі Східною Європою викликали підозри у французьких правоохоронців, однак, крім підроблених паспортів у одного із співробітників фірми, ніяких кримінальних елементів в діяльності виявлено не було; проте, коли Федоричев в 2002 році запропонував за € 100 млн придбати контрольний пакет футбольного клубу «Монако», князь Реньє III згоди не дав [4].

В середині 2000-х років інвестував в великий агрохолдинг в Орловській області.

З 2004 по 2007 рік структурам Федоричева належав контрольний пакет акцій клубу «Динамо» (Москва). Відразу після приходу в команду, Федоричев став вкладати в неї гроші: в сезоні-2005 сума інвестицій склала близько $ 100 млн, завдяки чому клуб купив або орендував португальців Маніше, Коштінья, Нуну, Нуну Фрешо, Жорже Рібейру, Сісеру, Луїша Лоурейру, Алмамі Морейру , Данні, бразильців Тіагу Сілву, Дерлея, Жеана, Жорже Луїса, грека Юркас Сейтарідіс, перуанці Андреса Мендоси і запросив бразильського тренера Іво Вортманна [5]. Було також заплановано будівництво нового стадіону та реконструкція бази в Новогорську. Однак, вже через два роки після придбання «Динамо», підприємець втратив до нього інтерес. Планувалося придбати землю в Петровському парку, яка належала клубу, проте зробити цього не вдалося. У команди утворилися багатомільйонні борги і Федоричев продав клуб.

Одружений на Уляні Цейтліної — фотомоделі, яка знімалася для російського видання Playboy в 1990-і роки. »

Ось так. Саме такі люди України зараз потрібні. Цікаво, він особисто Баканова платив або комусь із наших «олігархів»?

Пропонується також зняти санкції з громадянки Італії Алессандри Муссоліні, засновниці партії «Соціальна ініціатива». Ця тітка була «спостерігачем» на так званих виборах в так званих «ЛНР-ДНР». Ефектна старенька, внучка Беніто Муссоліні, губи великі, мозок відсутній. Підтримала РФ в окупації частини території України. З якого дива знімати санкції з цієї дурепи? Або це теж «лічняк» Баканова, але еротичний? У цих хлопців це зараз модно. Пам’ятається, брат Єрмака теж комусь посаду хотів продати за миньет.
Але жарти — жартами, але діяльність Івана Баканова на посаді Голови СБУ все більше нагадує діяльність агента впливу ворожої країни — РФ. З СБУ методично виганяють ветерани війни проти російської агресії. При Баканова СБУ цілеспрямовано перетворюється в «комерційну спецслужбу», яку цікавить виключно контрабанда і обнал. Для імітації бурхливої діяльності йде боротьба з контрафактним алкоголем і борделями. І навіть розпіарене справу «російського диверсанта» генерала Шаманова все більше нагадує розробку ФСБ, спрямовану на підтримку свого куди більш цінного агента, піднявшись на посаду цілого голови СБУ. І все частіше в зв’язку з цим пригадується інформація про дивну вояж Баканова відразу ж після призначення його першим заступником голови СБУ в Арабські Емірати. Де, по неподвержденной інформації і сталася вербування Баканова чи особисто Бортникова, то чи Патрушевим.

Подивимося, чи піде Володимир Зеленський на таке несвоєчасне «пом’якшення санкцій». Але діяльність Івана Баканова вже явно має ознаки державної зради.